Мій улюблений фільм

Фільм, який справив на мене глибоке і тривале враження, це велика робота режисера Джеймса Кемерона «Титанік». Це художній фільм тривалістю більше трьох годин. Фільм випущений кінокомпанією «Коламбія Пікчерс» спільно з «Двадцятим Сторіччям Фокс». Для українських та російських глядачів він був дубльований кількома телевізійними компаніями і каналами.

У «Титаніку» йдеться про жахливу катастрофу. Яка трапилася 12 квітня 1912 в Атлантичному океані, коли більше 1500 чоловік загинули в крижаній воді після того, як неймовірно величезний і розкішний пасажирський лайнер «Титанік» потонув.

На тлі цього розцвітає любов двох молодих людей, жорстко розділених своїм становищем у суспільстві. Ця історія не типова, швидше історія забороненого кохання серед трагічних обставин.

Кульмінація історії - це одночасно той момент, коли Роуз (американська аристократка, заручена з багатим і перспективним нареченим) і Джек (вільнодумний бідний художник, що виграв свій квиток у 3 класі в картковій грі) незважаючи на відмінності між ними зрозуміли, що їх любов справжня, єдине, що стоїть того, щоб жити. У цей же момент лайнер зіткнувся з айсбергом і почав тонути.

Кінець фільму досить логічний. Роуз, чиї думки і душа повністю змінилися після смерті Джека, сховалася від свого нареченого і почала нове життя під прізвищем чоловіка, якому ніколи не стати її чоловіком, але якого вона по-справжньому любила. Роуз відмовилася від фальшивого блиску свого аристократичного минулого.

Сюжет розкриває силу любові і руйнівного людського марнославства. Фільм незрівнянний і за змістом, і по ідеальному технічному виконанню.

Завдяки всьому вищесказаному можу зробити висновок, що «Титанік» змушує нас відчувати і думати, допомагає розкрити кращі людські якості. Фільм дозволяє нам жваво уявити драматизм, яким наповнений наш світ, і побажати один одному добра.